При близькому огляді цей меч вражає своєю старовинністю. Саме старовинністю, древністю.

Його голівка — противага клинка — тяжка, масивна — сьогодні виглядає так, наче вона була зроблена з пемзи: її поверхня пориста і «обвітрена», а її грані сильно згладжені і вже ледь проглядаються. З обох боків по-центру видно круглі заглиблення: чи то залишки клейм, чи то виїмки під вставки. Клинок меча виглядає схожим чином: дуже важко уявити собі його полірованим до дзеркального блиску, адже тепер за своєю фактурою він нагадує скоріше не ковану полосу гартованої сталі, а штукатурку, яку в народі називають «короїд». Оглядаючи полосу клинка можна робити висновки про якість металу навіть не використовуючи лупу чи мікроскоп. Вістря меча у стадії розшарування.

Не дивлячись на такий опис, меч зовсім не справляє такого враження, що перед вами кусок ржавого металу, а скоріше нагадує старе морене дерево або вивітрений грунт. З обох боків клинка, ближче до п’яти, вибиті зображення хреста, а сам меч, якщо розглядати його на відстані, один до одного нагадує зброю рицарів-хрестоносців, саме таку, якою її зображено на старовинних вітражах чи мініатюрах, присвячених хрестовим походам.